Дитячі будинки можуть зникнути

У багатьох розвинутих країнах дитячих будинків або немає взагалі, або в малих кількостях. Отож, прогрес несе людство вперед, змушує вдосконалюватися та переформовувати різні явища. Дитячі будинки – це травма на все життя для дітей, тому він них намагаються відійти. В цьому можуть допомогти патронатні сімї.

Що це таке?

Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженим закладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю, та несе відповідальність за їх життя та стан здоров’я під час перебування. Сім’я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов’язки патронатного вихователя.

 Яка користь від цих сімей?

Дитина може бути позбавлена батьківського піклування з різних причин. Наприклад, якщо в родині зловживали алкоголем і батьків могли тимчасово лишити батьківських прав. В таких випадках дитину відправляли у інтернат, і вона там лишалась назавжди. Тепер, із виникненням патронату, її можуть поселити у родину патронатних вихователів, а з батьками паралельно будуть проводити профілактичні роботи. Для дитини це не буде так травмуєте. Особливо, коли патронатна родина живе неподалік від батьків, у тому ж районі. Так – дитина зможе ходити до того ж садочка, тієї ж школи, не переривати своїх зв’язків з друзями та навіть з батьками. По закінчення профілактичних робіт з батьками  її поселять назад у свою Сіма, або за цей час підшукають опікунів, чи прийомних батьків.

Завдання патронатних вихователів

·         забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування в патронатній сім’ї;

·         участь в створенні й реалізації індивідуального плану роботи з дитиною; 

·         соціально-педагогічна підтримка дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах;

·         забезпечення належних умов для проживання, харчування, навчання, фізичного та духовного розвитку;

·         сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;

·         сприяння оздоровленню дитини;

·         створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров'ю дитини;

·         формування прив’язаностей дитини і її батьків;

·         підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.

Отже, створення патронатних сімей – це важливий крок у напрямку боротьби з дитячими будинками, та вагомий вклад у завдання збереження дитинства для дітей, позбавлених батьківського піклування.